Навчальний проект для 1 класу на тему: "Як живуть мурахи?"
Навчальний проект для 1 класу підготувала: Данілова Оксана Вікторівна, вчитель початкових класів Новокостянтинівської ЗОШ І-ІІІст. Братської районної ради Миколаївської області, email: oks.danilo2013@yandex.ua
Тема проекту. Як живуть мурахи?
Мета проекту: пробудити пізнавальну активність у вивченні тваринного світу; сформувати та узагальнити уявлення дітей про групу тва¬рин - «Комахи»; розвивати пам'ять, зв'язне мовлення, вміння аналізувати і зіставляти факти та припущення; розвивати пізнавальний інтерес, фантазію, критичне мислення, кмітливість;формувати ціннісне ставлення особистості до природи; виховувати почуття успіху і особистої значущості.
Тривалість: 1 тиждень (2 уроки).
ХІД РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ
І. Попередня робота.
На попередніх уроках природознавства слід закріпити знання учнів про тваринний світ,зокрема розглянути питання: «Хто такі комахи?».
П. Підготовчий етап.
1. Розробка плану проекту.
2. Розподіл дітей на групи, враховуючи їхні інтереси та захоплення.
3. Ознайомлення з темою колективної роботи.
4. Проведення інструктажів.
III.Планування роботи.
1. Ознайомлення з метою та завданнями для групової роботи.
2. Визначення шляхів виконання завдань, пошуку інформації.
3. Розподіл обов'язків між членами груп.
IV.Пошуковий етап.
Самостійна робота учасників проекту над груповими завданнями.
1 група «Інформатори»:
знайти в мережі Інтернет змістовне відео про життя мурах;
підготувати коротенькі повідомлення про мурах.
2 група «Літератори»:
знайти віршики та казки про мурах;
з допомогою дорослих оформити збірку.
3 група «Художники»:
намалювати малюнки про життя мурах.
4 група «Народознавці»:
знайти , прислівʼя, приказки, прикмети, загадки та скоромовки про мурах;
вивчити і продекламувати зібране.
V.Узагальнюючий етап.
Обговорення отриманих даних у групах. Оформлення творчого звіту у вигляді презентації. VI.Захист проекту.
Захист проводиться на уроці природознавства за темою «Навчальний проект. Як живуть мурахи?». Працюючи над проектом, діти, з допомогою батьків та вчителя ,створили презентацію , де узагальнили зібраний матеріал, намалювали малюнки та роздрукували збірку віршів та казок.
Урок-презентація проекту
Мета проекту: пробудити пізнавальну активність у вивченні тваринного світу; сформувати та узагальнити уявлення дітей про групу тварин - «Комахи»; розвивати пам'ять, зв'язне мовлення, вміння аналізувати і зіставляти факти та припущення; розвивати пізнавальний інтерес, фантазію, критичне мислення, кмітливість;формувати ціннісне ставлення особистості до природи; виховувати почуття успіху і особистої значущості.Освітні технології: проектна технологія, робота в групах, використання інформаційних та комунікаційних технологій.
Обладнання: виставка дитячих малюнків, компʼютер, телевізор, мультимедійна презентація. ХІД УРОКУ
І. Створення сприятливої атмосфери.
Ми всі веселі та кмітливі,
Серйозні та не пустотливі,
Допитливі, цікаві, чемні,
В розмові з старшими приємні.
Ми всі любимо природу:
Турбуємось про чисту воду,
Дерева, квіти доглядаємо,
Гілочок ми не ламаємо,
Про пташок узимку дбаємо.,
Світ природи старанно вивчаємо.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Нам надійшла телеграма з містечка Мурашине : «Любі,друзі! Запрошуємо вас на конференцію з мірмекології «Як живуть мурашки?»! » (Слайд 6)
- Чи приймемо запрошення? Але перед конференцією обовʼязково потрібно підготуватися і відновити всі свої знання про світ комах.
III.Актуалізація опорних знань
1. Гра «Хто зайвий?» (Слайд 7)
Закінчити речення :«Я вважаю зайвою …, тому що …..»
2.Повторення особливостей будови комах (Слайд 8)
IV. Повідомлення теми уроку.(Слайд 9)
- Ми готові до роботи , то ж розпочинаємо нашу конференцію. В ході конференції маємо обговорити такі питання: Хто такі мурахи? Кого пасуть і доять мурахи? Які бувають мурахи? Як живуть мурахи? Мурахи корисні, чи шкідливі?
V.Робота за темою уроку.
—На ці питання вичерпну і цікаву відповідь підготувала група «Інформатори». Тож надаємо їм слово.(Слайд 10)
Звіт групи «Інформатори». Демонстрація відео(Слайд11). (Матеріал дивись Додаток 1) Доповнення вчителя - Світ мурах цікавий і неповторний. Та кожна мурашка приносить користь природі і є її частиною . Мурахи бувають різних видів . Пропоную познайомитись з деякими з них. (Слайд 10)
- Люди здавна спостерігали за мурахами і складали приказки, загадки, скоромовки, навіть завбачували погоду. Про це підготували виступ група «Народознавці». Запрошуємо їх до слова.(Слайд13) Звіт групи «Народознавці».(Слайд14). (Матеріал дивись Додаток 2)
- До конференції підготувалися і члени групи «Літератори». Вони видали збірку віршів та казок про мурашок. Запрошуємо їх презентувати свою збірку.(Слайд 15)
Звіт групи «Літератори».(Слайд16). (Матеріал дивись Додаток 3)
- Не стояла осторонь і група «Художники». Вони підготували виставку малюнків. Запрошуємо їх презентувати свої роботи. (Слайд 17)
Звіт групи «Художники».(Слайд18). (Матеріал дивись Додаток 4)
VI. Підсумок уроку.
— Ось і підійшла до кінця наша конференція. Жителі міста Мурашине вдячні нам за роботу і просять нас запам’ятайти: комахи – тварини. У природі всі тварини потрібні. Кожна займає своє місце і має певне значення. Щоб зберігся світ, у якому ми живемо, потрібно зберегти всю різноманітність тварин і рослин.(Слайд 19)
Прошу вас тільки не забувати:
Кожна тварина варта любові,
Кожного дня і кожну хвилину
Оберігайте всяку звірину,
Тільки добра їм потрібно бажати
І намагатись не ображати. (Слайд20)
Рефлексія. Вправа «Продовж речення»
На уроці я дізнався… Найбільшим відкриттям для мене було… Сьогодні дома я розповім батькам про… За роботу по заслузі щиро дякую вам, друзі!
Додатки
Додаток 1
Інформаційна довідка
Мурахи - це найчисленніше сімейство комах. Зараз налічується близько 6000 видів мурах, але багато ще не вивчені. Мурахи – крихітні створення, зазвичай менше двох сантиметрів у довжину. Вони можуть бути різних кольорів: чорні, коричневі, червоні, жовті і навіть смугасті. У мурах, як і в інших комах по 6 ніг. Голова рухлива, з сильно розвиненими гризучими щелепами. На голові – очі і вусики. У них тонка талія – стеблинка, яка розділяє тулуб на 2 частини. До першої частини прикріплені ноги, а друга - черевце, на кінці якого знаходиться жало, яке вибризкує отруту. Ця отрута зовсім безпечна для людини, але смертельна для комах. Знайшовши свою жертву, одні мурахи хапають її за лапи, утримуючи без руху, а решта кусають її і вприскують їй в рани смертельну отруту. Вбивши жертву, одні починають штовхати видобуток вперед, а інші розчищають їм дорогу. Мурашки постійно спілкуються між собою. Можна побачити мурах, які торкаються один одного вусиками. Так вони розмовляють. Мова мурах - це мова запахів і жестів. Виділяючи особливі хімічні речовини, вони можуть підняти тривогу або панічно втекти, також вони вказують робочим мурашкам напрямок до джерела їжі, відзначають пахучими мітками шлях до неї, відлякують від знайденої їжі чужих мурах. По запаху відрізняють своїх від чужих. У мурах дуже хороша пам'ять. Вони здатні до навчання і роблять це набагато швидше за інших комах. Вони добре розрізняють геометричні фігури. Мурахам під силу найскладніші колективні дії. Вони дружно будують куполоподібне гніздо з округлим склепінням, довгі роки користуються одними і тими ж стежками. Разом тягнуть видобуток в гніздо. Мурахи – самі розумні комахи. Вони здатні все життя вчитися, а потрапивши в несподівану ситуацію, вміють прийняти розумне рішення. Ось, наприклад, у них є дивовижний план порятунку від водної стихії. Деякі мурахи реагують навіть на одну крапельку води, що потрапила у вхід мурашника: вони починають бігати по гнізду, оголошуючи тривогу, а потім біжать до інших відкритих входів. Залишаючи слід у вигляді запаху, вони показують іншим мурашкам шлях до незаблокованих проходів, що ведуть назовні, а іноді і зовсім виводячи їх з гнізда. А інші мурахи під час повені підіймаються з нижньої частини мурашника до рівня землі, злипаються у велику купу і утримуються на плаву. Так багато мурах виживають. З часом жива купа осідає десь на траві чи кущах, і, коли вода спадає, мурахи, що залишилися живими, повертаються в мурашник. Мурахи живуть у гніздах - мурашниках великими спільнотами - колоніями. У колонії налічується кілька тисяч особин. Будують вони свої гнізда, висота яких може досягати до метра і вище. Із землі, листя, травинок, прутиків мурахи вибудовують камери. Камери кріпляться колонами і з'єднані тунелями. Це справжній лабіринт. Щоб зігріти гніздо в холодну пору, мурахи обкладають його зовні гілочками і листям, а в спеку розбирають цей настил. У верхній частині мурашника живуть і несуть свою службу мурахи - солдати. Вони охороняють всі входи і виходи в мурашнику. У них дуже велика голова і дуже сильні щелепи, і самі вони більші звичайних мурах. Своєю головою вони закривають вхід в мурашник. Повертається робочий мураха, підходить до закритого входу, стукає вусиками по голові солдата, який після цього знака впускає мурашки. Це дуже сильні мурахи, якщо на мурашник нападають вороги, вони першими зустрічають їх і часто з ганьбою проганяють. Трохи глибше - мурахи - робітники, які займаються будівництвом і ремонтом мурашника: одні витягують з нього хвою, гілочки, листочки, інші - тягнуть всередину точно такі ж для того, щоб в мурашнику не утворювалася цвіль, і мурашки - фуражири - збирачі їжі. Вони добувають їжу для всіх жителів гнізда. Як тільки надходить сигнал від розвідників, вони за їх вказівками відправляються до джерела корму і доставляють його в мурашник. Володіють дуже хорошою пам'яттю. Відмінно знають свою мисливську ділянку і дорогу додому. Мурахи - фуражири завжди знайдуть дорогу додому і пам'ятатимуть цей шлях ще 4 дні, навіть якщо була погана погода, і вони не виходили на полювання. Харчуються мурахи різними комахами, грибами, насінням рослин, нектаром на квітах, соком дерев, але самою ласою їжею є медяна роса, яку вони беруть від попелиць. У самому центрі мурашника живе мурашина цариця. Вона відкладає яйця. А навколо неї живуть мурашки - няньки. Мурахи - няньки доглядають за «царицею». Стежать за її чистотою, а також бережуть яйця і личинки. Вони постійно переносять їх в сухі місця з потрібною температурою. Коли личинки виростають, то починають подавати сигнали і мурашки - няньки кидаються до них, розривають кокони і випускають молодих мурах назовні. Деякий час вони ще живуть у гнізді, а потім починають його залишати. У теплі осінні дні, особливо після дощів, над мурашником піднімаються цілі хмари крилатих молодих мурах. Здалеку, здається, ніби з землі піднімається легкий дим. Зазвичай дана подорож триває дуже мало, і молоді мурахи повертаються на землю. Самці гинуть, а молода самка обламує свої довгі блискучі крила і відправляється шукати місце для нового житла. Вона сама риє невелику нірку і відкладає першу порцію яєчок. Коли з яєчок вилупляться личинки, вона починає годувати їх. У більшості мурах самка так і не залишає гнізда до кінця життя, а личинок вона годує виділеннями слинних залоз. Нарешті з лялечок виходять перші робочі мурахи, і самка йде на заслужений відпочинок. Вона влаштовується в глибокій камері, в середині мурашника, і займається тільки однією справою – відкладанням яєць. Це тепер мурашина цариця. Мурашина сім'я росте і росте. Мурашина цариця може прожити до 20-ти років. Мурахи - це яскравий приклад працьовитості та взаємодопомоги. Вони цікаві свою складною соціальною поведінкою. Їх інтелекту можна тільки позаздрити! Мурахи вміють будувати і шити, відшукувати воду в пустелі і подавати сигнали один одному, орієнтуватися по сонцю, але не вміють вони лише жити поодинці. Значення мурашок в природі та житті людини величезне: вони беруть участь у поширенні насіння; велика їх роль у ґрунтоутворенні - проробляючи ходи під землею, мурахи сприяють проникненню в ґрунт води і повітря,які необхідні рослинам, беруть участь у відновленні лісу. Ліс здоровий, якщо на кожен гектар припадає 4 мурашники. Якби ліс залишився без мурах, то шкоду, завдану шкідниками, можна було б зрівняти з пожежею. Тому мурах і їх мурашники необхідно берегти і охороняти !!!Додаток 2
Народна мудрість
Загадки
Заповзята трудівниця,Вона праці не боїться.
Дуже сильна ця комаха
Називається …(мураха).
Леся Вознюк
За ялиною горбок –
Півмільйона мурашок
Працювали день і два…
Листя, голки і трава
Полягали у будівлю.
Той загал зробив покрівлю.
Можна звати дім комашник,
А інакше він - …..(мурашник).
С. Коляда
У лісі, біля пня
Біготня і метушня.
Народ робочий
Весь день клопоче. (Мурашки)
Хто працює без упину й тягне товсту стебелину,
Вдвічі важчу за комашку.
То старається…(мурашка)
Скоромовка
Малі мурашки грали у шашки,А великі мурахи – в шахи.
Прислівʼя та приказки
Мала мураха тілом, та велика ділом.Мурашка невелика, та гори копає.
Старанний, як мурашка.
Мурахи гуртом і лева здолають.
Якщо в будинку з'явилися мурахи - це до добра.
Для мурашки роса – злива.
Прикмети
Мурахи поспішають в свій будинок - чекай дощу.Мурахи наростили свій будиночок. Буде холодна зима. Перед грозою мурахи починають активно бігати по мурашнику.
Мурахи будують мурашник на південному боці від дерева. Додаток 3
Віктор Кочевський
МІСТЕЧКО МУРАШНЕ
— Куди поспішаєш, маленька мурашко?Тобі черв'ячину тягнути не важко?
— Спитав я малу, ідучи із села.
Уздріла мене головата мураха,
Спинилась на хвильку і тихо, без страху,
Вантаж ухопивши, вперед поповзла.
Зненацька попереду де й не взялися
З-попід лопуха капловухого листя
Три дружні мурахи, такі ж, як вона,
Три подруги вірні чи рідні сестриці,
Невтомні, меткі лісові трудівниці,
Біжать, ніби чують: їх жде дивина.
Все більше мурашок... їх череди, зграї
Висока травиця від ока ховає.
Вони клопітливу зняли метушню.
Ті — носять хмизинки, ті — хвою соснову,
Кладуть вантажі і вертаються знову...
Як радісно знати мені мурашню!
Вона під кущем молодої ожини
Собі вже проклала метро мурашине,
В землі копошиться і в тирсі з кори.
Вона од світанку працює відважно,
Мов пагорок, зводить містечко Мурашне,—
І сосни йому салютують згори.
Я теж тут стояти без діла не можу:
Для того містечка майструю горожу,
Відчувши себе в мурашиних майстрах.
Як добре: я в лісі дружу з мурашнею,
Турбуюсь про неї, мурую із нею
Містечко Роботи — Фортецю Мурах.
*********
Ліна Костенко
МУРАШКИ ДУМАЮТЬ ПРО ЗИМУ
Знайшов мурашка гарну бадилину.Везе-везе... везе-везе...
І так, і сяк, і вгору, і в долину! –
така важка, ніяк не доповзе.
Прийшла на поміч різна комашина,
ще й коника гукнули стрибунця.
Три дні, три ночі царство мурашине
рубало бадилинку на дровця.
**********
Жив на світі цар Мурах,І цариця Мухариця,
І царівна Муха рівна.
Ох-ох! Ах-ах!
Як багато в тому царстві
У мурашнику мурах!
Там такі мурашні нори,
Що ведуть в льохи й комори,
А в коморах є усе –
Хто де звідки принесе.
Ти не віриш? Ну й нехай:
У мурашки поспитай!
Вадим Друзь
МУРАХА
Якось крихітна мураха в ямку вскочила спрожогу,та й забила, бідолаха, об камінчик третю ногу...
А четверту збила ногу, як надвір давала дьору:
не побачила порогу - тож, четверту має хвору...
А на першій та на другій місця вже нема живого,
бо така вже відчаюга, що й не слухає нікого...
А як дерлася нагору по крутій стежці до хати, раптом втратила опору,
та й об землю стерла п'яти - і на шостій, і на п'ятій!.. Слухай-но сюди, мураха: чи ходи, як черепаха,
чи вдягни вже чоботята, бо така вже ти невдаха,
що сміються всі звірята - як не день, то знову втрата!
Сімонова Дарина
МУРАШКА
Йшла мурашка по стежинці,І несла дітям гостинці.
Спотикнулась об камінчик –
Випав з рук її гостинчик.
Сіла й плаче та мурашка –
Ну чому я не як пташка
Я б колінце не забила,
Я б додому полетіла.
Так мурашечка сказала,
Підвелась, на ноги встала,
Підняла мішок з гостинцем,
Що несла своїй дитинці.
Озирнулася – о диво –
Виросли на спині крила,
Мов кришталь вони прозорі
Гарні крила, пречудові
І мурашка посміхнулася, зраділа:
«В мене є тепер чудові крила!
Тож скоріш, хутчій додому лину,
Щоб гостинцем частувать свою дитину!»
**********
Дмитро Павличко
МУРАШКА
Вилізла мурашка на лопух,Подивилась весело навкруг:
- Скільки тут повітря і тепла,
Я ж, дурненька, в бур´яні жила!
Вилізла мурашка на ромен,
Мовби крила виросли з рамен:
- Що за диво – пелюстки в росі,
Як могла я жить на лопусі!
Вилізла мурашка на таріль
Соняха, що сяяв серед піль:
- Боже, скільки золота й зерна,
Що ромен? Билиночка сумна!
Вилізла мурашка на сосну,
Глянула в далечину ясну:
- Піді мною цілий світ лежить,
- Як могла я на бадиллі жить!
Над сосною чорна хмара йшла,
Срібний дощик по землі тягла.
А мурашка крикнула: - Зажди!
– І взялась за ниточку води,
Вилізла на хмару і лягла
Біля сонця, горда, хоч мала.
- Як могла я жити на сосні,
Коли сонце впорівень мені!
Розійшлася хмара дощова
– Вниз летить мурашка ледь жива.
Де вона – дарма питаєш ти,
Вже її нікому не знайти!
Леся Вознюк
НОВОСІЛЛЯ У МУРАШНИКУ
Бігли стежечки веселі від ошатної оселі,закликали на гостину у родину мурашину:
— До сусідів поспішайте, з новосіллям привітайте.
У мурашнику-хатині буде затишно родині.
Лісова уся громада новоселам щиро рада:
скрізь мурашок поважають, бо за лісом доглядають.
КАЗКА «ПРО РОМАШКУ ТА МУРАШКУ»
На галявині лісу росла собі Ромашка, одним-однісінька. Поряд росли дзвіночки, кульбабки та багато різних квітів. Та лише Ромашка - одна. І було їй дуже сумно, нізким поговорити. Дзвіночки передзвонюються між собою, кульбабки зайняті своїми парашутиками-насінинками, увесь час повчають їх як найдальше літати. А до Ромашки нікому діла нема. Та одного дня усе змінилося. Якось під вечір почула Ромашка, що хтось тихенько плаче. Озирнулася довкола і побачила маленьку Мурашку.- Гей малечо, ти чого плачеш?
- Ой як не плакати, коли ніжечка дуже болить, - відповіла Мураха.
- А що сталося з твоєю ніжкою? - стривожено спитала Ромашка, бо була дуже доброю, і завжди всіх жаліла.
- Я її подряпала, і тепер йти не можу. Бачу хмара насувається, дощ буде, а додому мені далеко, - сказала Мурашка, і знову заплакала.
І справді, потемніло, загриміло, пішов густий дощ.
- Ховайся, - крикнула Ромашка, і низенько нахилила свою голівку, утворивши затишну, чарівну білу парасольку для Мурашки.
- Ой спасибі тобі Ромашечко, що заховала мене від дощу, а чим я тобі віддячуся?
- А ти поговори зі мною трішки, бо дуже мені одиноко тут. Розмовляли вони, розмовляли, аж поки дощик не закінчився. Мураха розповідала де бувала, що бачила, а Ромашка уважно слухала і посміхалася, раділа, що знайшла собі подружку. Коли дощик перестав капати, Ромашка підвела голову до сонечка, що з'явилося між хмарками, аби просушити свої пелюсточки. А Мурашка зібралася йти до дому.
- Куди ж ти з хворою ніжкою підеш біднесенька, зупинила її Ромашка.
- Давай попросимо дядечка Подорожника, хай полікує, він добрий лікар.
А дядько Подорожник ріс поряд, почув про мурашчину біду, дав краплинку свого соку, Ромашка свою пелюсточку для перев"язки, та й полікували Мурасі ніжку. Тут ще й дядько Джміль мимо пролітав, Ромашка його попросила допомогти Мурашці дістатися дому. Він теж не відмовив, посадив її собі на спину, та й полетів до мурашника. Ох і дякувала Мурашка новим друзям. А дядько Джміль підморгнув Мурасі і промовив:
- Завжди пам"ятай, ніколи нікого в біді не лишай. Тоді завжди знайдеться хтось, що й тобі допоможе колись, - та й полетів собі, а Мурашка помахала йому в слід лапкою, і задумавшись пішла до дому.
З того часу, вона часто провідувала Ромашку, розповідала їй про новини в мурашнику, чи лісі, не забувала подружку. І якось, також віддячила Ромашці добром за добро. А було все так. Настав час Ромашці висипати достигле насіннячко, а на біду вітру нема, насіння не рознесеться по галявині. Зажурилася наша Ромашечка, ось тут і допомогла Мураха подружці. Покликала всіх своїх родичів, а вони, схопили кожна по насінинці, і розбіглися в різні боки галявини, залишили там насіннячко та й пішли по своїх справах. А наша Мурашка задоволено потерла лапку об лапку і сказала:
- Наступного року, ти вже будеш на галявині не сама, не будеш сумувати. І підморгнула дядькові Джмелеві, котрий пролітав поряд. Добром за добро.
Немає коментарів:
Дописати коментар