Презентація досвіду

          «Формування читацької компетентності молодшого школяра»   

                                                                                  Опис досвіду

                                                                          Данілової Оксани Вікторівни

                                                                           вчителя початкових  класів

                                                                           Новокостянтинівської ЗОШ І – ІІІ т.

                                                                          Братської районної ради

                                                                          Миколаївської області

                                                         «Читання –це  віконце, через  яке  діти

                                                           бачать,  пізнають  світ  і  самих  себе».

                                                                               В.О. Сухомлинський.

        Сучасна  молодь … Яка вона? Прогресивна , більш пристосована до життя, мобільна, збагачена великим обʼємом  інформації, яку вона отримує  з різних джерел: преса,література, телебачення, інтернет. З-поміж перерахованих джерел  більшість дітей  обирають більш  доступні та простіші, що не потребують надмірних зусиль. Тому інтернет поступово починає  займати головне місце в дозвіллі дитини. Доступність відео, малюнків, рекламних постерів - це основна перевага всесвітньої інформаційної мережі над звичайною книгою. Як наслідок, в учнів, які мало читають, знижується техніка  читання, зникає любов  до художнього слова, втрачається здатність будувати та грамотно висловлювати  власні судження.

        Моє завдання, як  вчителя початкових класів, не дати згаснути читацькому  інтересу, допомогти  зрозуміти мудрість книги  та  показати її необхідність  для успішного навчання . Бо саме читання є одним із основних предметів у системі початкової освіти, що формує функціональну грамотність, сприяє загальному розвитку і вихованню дитини. Якість читання забезпечує результативність навчання з інших предметів початкової школи і забезпечує успішне подальше  навчання при переході з початкової ланки навчання  у середню ланку. Необхідність удосконалення здатності школяра здобувати знання та застосовувати їх у власній  творчій  діяльності  і визначає актуальність обраної мною теми «Формування  читацької  компетентності  молодшого  школяра», над якою  працюю  вже третій рік .

        Основною  ідеєю  мого досвіду  є становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної  до самостійної читацької  і  творчої діяльності. А головною  метою моєї  діяльності  з  розв’язання  даного питання є формування в учнів  вміння   сприймати, осмислювати і оцінювати  прочитане ; розвиток  творчого  мислення та  вміння висловлювати  власні судження; виховання  ціннісних ставлень  до оточуючого світу  школяра, як носія  і творця  культури.

         Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що формування читацької діяльності молодшого школяра досліджували і нині досліджують багато вчених. Зокрема, академік Едигей В.М.-  автор освітніх технологій, спрямованих не на швидкість, а на техніку читання;  Єфросиніна Л.О., Оморокова М.М., що обґрунтовують проблему літературного читання; К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський, Д.Ельконін, які  досліджували читацьку культуру; О.Я.Савченко, Г.М.Кудіна, що  акцентують увагу на сприйнятті твору  читачами. Більшість з них дійшли висновку, що в дітей недостатньо сформована читацька компетентність через  недостатню якість читання та втрату інтересу до читання .

      Навчання читанню завжди було однією із основних проблем початкового навчання. Якщо у початковій школі не сформувались міцні уміння і навички швидкого і свідомого читання, то надалі буде важко їх виробити. В. О. Сухомлинський вважав, і я з ним повністю згодна, що підготовленим до навчання в середніх і старших класах є той учень, який, читаючи, зосереджує розумові зусилля не на процесі читання, а на змісті матеріалу. А рівень сформованості читацької компетентності свідчитиме про готовність випускника початкової школи до повноцінного сприйняття складніших за формою і змістом   творів, засвоєння нових термінів в основній школі. Досягти належного рівня сформованості читацьких компетентностей можна шляхом одночасного формування в учнів  всіх її складових: мовленнєвої, яка передбачає формування і розвиток мовленнєвих умінь і навичок; літературознавчої, яка передбачає практичне ознайомлення з літературознавчими поняттями, сприймання, аналіз літературного твору; бібліотечно-бібліографічної ,яка передбачає формування уміння учня працювати з книгою, періодичними виданнями як джерелами отримання інформації; літературно-творчої , що передбачає розвиток і реалізацію літературно-творчих умінь і здібностей учнів та емоційно-ціннісної , в основі якої  розвиток емоційної і почуттєвої сфери учнів, уміння висловлювати оцінні судження щодо прочитаного.

         Важливою умовою  формування  читацької  компетентності  є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні,  та якісний  рівень навичок  читання.  Тому  я  приділяю належну  увагу формуванню читацьких  компетентностей  на всіх  етапах  своїх уроків  та в позакласній роботі.

        На етапі організації  учнів до роботи на уроках  використовую  віршовані  привітання, що сприяють емоційному налаштуванню учнів на урок. Залежно від мети, привітання може  бути промовлене мною, всіма учнями,прочитане  з дошки або зі слайду  презентації. Найчастіше використовую такі налаштування на урок:

1)Продзвенів дзвінок -

Розпочавсь урок!

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім третім класі

Діти, просто, молодці!

  2) Подає сигнал дзвінок,

Розпочати слід  урок!

Будем працювати  гарно,

Щоб урок минув не марно.

Нумо, друже, посміхнись,

Й до роботи вже берись.

3) Я бажаю всім добра.

Працювать  прийшла пора.  

Гарний настрій всі ми маєм.

Працювати починаєм.

Міркуємо швидко,

Говоримо чітко.

Усе памʼятаєм,

Знання здобуваєм.

         Такі вправи допомагають учням  зосередитись, налаштувати мовленнєвий апарат та сприяють розчитуванню перед основними видами роботи.      

          На уроках читання для розвитку навичок читання практикую  вправи  на  розвиток мовленнєвого апарату (скоромовки та  чистомовки). Скоромовки покращують дикцію, заодно збагачують словниковий запас, розвивають памʼять та виробляють темп мовлення. Найпоширеніші , які я використовую: «Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок», «Бурі бобри брід перебрели. Забули бобри забрати торби», «Ходить посмітюха по смітнику з маленькими посмітюшенятами», «Старшому сину пошили штани сині» та ін. А чистомовки, крім вищезазначеного, ще й сприяють розвитку вмінь римувати слова. Наприклад:

Ла-ла-ла – йде дівчинка … (мала).

Ли-ли-ли – ми галявину … (знайшли).

Ма-ма-ма – настала … (зима).

Мі-мі-мі – працюємо … (самі).

Ум-ум-ум – на перерві в класі … (шум).

Ап-ап-ап – траву скубе … (цап), і т.п.

         Для  розвитку кута  зору практикую вправи «Знайдіть слова в слові»

(Метро, медаль, виразно, ведмідь, гвинтівка, портрет, портфель) та  

« «Зачаровані» слова»

С Т А Д І О Н

1  2 3  4 5 6  7

1 6 7                  1 2 3 4 6

1 3 4                  4 6 7

1 2 3 7               1 2 5 7 1

         Для покращення  темпу читання систематично  на уроках проводжу такі вправи :«Дощик» , «Диктор», «Причеп», «Вовк та Заєць», що дає змогу слабшим учням наслідувати сильніших.

       На етапі актуалізації  опорних знань використовую  інсценізації, словесне малювання, загадки, кросворди, впізнавання героя за описом або вчинками, деформовані тексти.

       Для мотивації навчальної діяльності на своїх уроках використовую  прийоми  «Передбачення», «Вирішення проблеми», «Допомога герою», «Обери позицію», «Асоціативний кущ». Для прикладу використаю фрагмент уроку читання в 3 класі (Поміркуємо над казкою. А.Дімаров «Для чого людині серце»):

-Сьогодні  до нас на урок завітав ось цей дерев’яний чоловічок з казкового лісу. А прийшов тому, що йому дуже хочеться стати справжньою людиною. Його друг сказав , що для цього потрібно, серце. А от для чого людині серце чоловічок  забув . Давайте дозволимо йому залишитись на уроці разом з нами. Можливо, він і пригадає.

 «Асоціативний кущ»

-Назвіть слова, які спадають вам на думку, коли ви чуєте слово «серце».                                                                   

                                                             СЕРЦЕ

- Ось скільки різних асоціацій у вас виникло.

-А що ви знаєте про серце?

-Стисніть свою ліву долоньку в кулачок-ось таке завбільшки ваше серденько. А тепер давайте послухаємо як б’ється наше серце.   Поки серце б’ється, доти людина живе.                                          

«Обери позицію»

-А от мені цікаво дізнатись: якби вчені винайшли таке штучне серце, яке б працювало вічно, і не старіло  від болю та хвилювань , тоді і люди б ніколи не помирали? Може так би було краще…Як ви думаєте?

Оберіть позицію на аркушах – помічниках:

Я  обираю  штучне  серце, яке  не  відчуває ні радощів, ні болю  і  ніколи  не зупиняється.

Я  обираю людське серце, яке  живе  відчуттями  радощів і хвилювань  і  зостарівшись  зупиняється.

          Особисто мені дуже подобаються   і  я постійно використовую  на  уроках вправи на розвиток мовчазного читання, запропоновані американським вченим Бруке.  Їх найдоцільніше використовувати на етапі  систематизації та закріплення нового матеріалу. Вони дають змогу одночасно перевірити рівень засвоєння одержаної інформації  всіх учнів класу зі значною  економією часу. Ці вправи побудовані на принципі тестів різних видів:

1)Учням даю запитання, книжний текст, що в ньому є відповіді на них і пропоную знайти відповіді на запитання. Наприклад , народна пісня «Ходить гарбуз по городу»(«Читанка»,3 клас).

1.До кого звертається гарбуз в пісні?

а)до друзів;

б)до роду;

в) до батьків.

Ким гарбузові доводились буряки?

а) дядьки;

б) тітки;

в)свояки.

2)Учням даю текст, поділений на частини, причому кожний абзац поділений на окремі речення. Кожне речення має своє місце, але всі вони розташовані неправильно. Завдання в тому, щоб учень у правильному порядку розташував думки автора, ставлячи відповідно цифри на початку кожного речення.

Наприклад, легенда «Про Богдана Хмельницького» («Читанка», 2 клас).

                   Одного разу чують вони, що коло ганку плаче дитина.

                   В селі Суботові жили дід та баба.

                   Вони вибігли швиденько і побачили немовля.

                   Дітей у них не було.

                   Лежить під хмелем, що оповив ганок.

Можна використовувати більші за обсягом тексти і відновлювати зміст за допомогою пунктів плану. Візьму для прикладу казку «Для чого людині серце»(«Читанка», 3 клас) .

                                    План

                  Плем’я  дерев’яних чоловічків

          Похід до лікаря  за  серцем                

          Полум’яне серце зігріває хлопчика

        Життя чоловічка з серцем

        Незвичайна гостя

          Вибір  серця

             Підведення підсумків уроку – дуже важливий етап будь якого уроку. Саме тут  виявляється  результат виконаної роботи на уроці і встановлюється зв'язок між відомим  і необхідним в подальшій роботі. На цьому етапі я використовую методи «Мікрофон», за допомогою сигнальних кольорів аналізую «Очікування учнів від уроку», пропоную підтвердити, чи змінити власну думку методом «Обери позицію». На цьому етапі важливо показати дитині результати його праці, своєчасно похвалити та оцінити. З досвіду роботи я можу сказати впевнено, що діти при такому стимулюванні працюють зацікавлено, з великим захопленням. Тому на етапі оцінювання застосовую «Карту успіху», за допомогою якої діти оцінюють свою роботу на різних етапах уроку.

              Формуванню читацької компетентності учнів сприяє позакласне читання. Мої учні є активними читачами як шкільної, так і сільської бібліотеки.  Всіляко сприяю здоровій конкуренції між учнями, так званій «Гонитві за лідером», запровадивши рейтинг супер – читачів у номінаціях «Швидкість», «Виразність », «Розуміння », «Творче переосмислення» .

   Робота над проблемним питанням продовжується і в позаурочний час.  Традиційним є проведення літературних ігор, бібліотечні уроки, акції «Книга своїми руками», «Книжкова лікарня».

        Велику роль в керуванні читанням належить родині, тому на батьківських зборах даю поради батькам, щодо необхідності сімейного читання та обговорення прочитаного в сімейному колі, вибору художньої  книги для дитини, враховуючи дитячі інтереси.

        Проаналізувавши показники швидкості читання учнів на кінець 1 та 2 класів,можу впевнено сказати, що техніка читання учнів із достатнім рівнем збільшилась, і зменшилась кількість дітей, що читають на середньому рівні. Учні читають свідомо і висловлюють оцінні судження щодо прочитаного. 

                 Підводячи підсумок, хочеться ще раз відзначити, що  успішне формування читацької  компетентності можливе лише за умови одночасного формування в учнів у  постійній  взаємодіʼї   мовленнєвої, літературознавчої,  бібліотечно-бібліографічної , літературно-творчої  та емоційно-ціннісної складових. Підтвердженням моєї думки є  дидактичні заповіді В.Сухомлинського: «Дитина народжується не з готовими здібностями, а тільки з їх задатками. Тому, якщо створити відповідні умови для розвитку цих задатків, то школяр поглиблює їх швидко, невимушено, успішно. Такі діти в подальшому житті стають радісними, щасливими людьми, приносять користь собі і суспільству в цілому».

       

https:/Презентація досвіду

             

                                              

            
«Фо


Ва